ХРЕСТ-НА́ВХРЕСТ, розм. ХРЕСТ-НА́ХРЕСТ, присл. У вигляді хреста, перетинаючи одне одним; хрестоподібно. Діти вже починали мерзнути. Щоб тепліше було, Чайченко щільно вмостив їх на грубому.. рядні, а кінці його зав’язав хрест-навхрест (Стельмах, І, 1962, 31); На тій горі дуб шумить під вітром могутній та розлогий, а на тому дубі віти хрест-навхрест сплелися (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 25); Пішла Маруся у кімнату і винесла на дерев’яній тарілочці два рушника [рушники] довгих та мудро вишитих, хрест-нахрест покладених (Кв.-Осн., II, 1956, 71); Сама заклала руки так хрест-нахрест і тихо стояла (Коцюб., II, 1955, 197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 141.