ХРЕСТИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Посудина з водою, в яку опускають дитину при церковному обряді хрещення; купіль. Тремтячу, синю, напівмертву від жаху витягли татарку з хрестильниці (Тулуб, Людолови, II, 1957, 454).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 140.

Хрестильниця, ці, ж.

1) Купель для крещенія дѣтей.

2) Сосудъ со святой водой, стоящій въ домѣ, — въ этой водѣ омочаютъ пальцы. Гн. II. 93.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 413.