ХО́СНИЙ, а, е, діал.

1. Корисний (у 1 знач.).

2. Гарний (у 4 знач.). Він дивився осяйними очима на Оленку і думав, яка вона хосна дівчина, що могла берегти так тайну (Турч., Зорі.., 1950, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 132.

Хосний, а, е. Полезный. Угор.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 411.