ХОРОШЕ́НЬ, я, ч., діал. Красень. Убери пень, буде хорошень (Номис, 1864, № 11171); Перед нею ліс і море, І високі хвилі боре Злотокудрий хорошень (Мур., Лірика, 1954, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 129.

Хорошень, ня, м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень. Ном. № 11171.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 410.