Хорома, ми, ж. Зданіе, домъ. Се та хорома, що кулі іллють і ворін б’ють. Ном. № 13306. Чаще во мн. ч.: хоро́ми. а) Хоромы, большой домъ. Не літають ворони у панські хороми. Ном. № 2550. б) Сѣни. Брацл. у. Шух. І. 89. Ум. Хоро́мочка. Зробив з сосни хоромочку, хоромочку та з віконечком. Мет. 13.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 410.