ХОЛО́ДНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до холо́дний 1.
2. перен. Холодне, байдуже ставлення до кого-, чого-небудь; бездушність. [Юлія:] Я тебе, Мільку, не розумію, і де в тебе той спокій, ота холодність береться! (Фр., IX, 1952, 149); В голосі Єви він вловив якусь дивну і незнану досі холодність (Рибак, Помилка.., 1956, 70); // Відсутність почуття кохання до кого-небудь, закоханості в когось. Герой [Жуан] чекає швидкої і звичної винагороди — кохання Анни. Холодність її викликає у нього розгубленість і роздратування (Рад. літ-во, 2, 1965, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 119.