Про УКРЛІТ.ORG

ходуном

ХОДУНО́М, присл., розм.: Ходи́ти (заходи́ти) ходуно́м — те саме, що Ходи́ти (заходи́ти) хо́дором (див. хо́дором). Дід Сахрон похитав головою, потяг онука за рукав геть від свердловини. Далі тут бути він не міг. Під ногами двигтіла земля, ходила ходуном, неначе він перебував на палубі якогось корабля (Цюпа, Краяни, 1971, 148); Він [Мічурін] був блідий від внутрішнього вогню. Його утлі груди ходили ходуном, і розторсані бронхітні півні вищали в грудях нестройним хором (Довж., Зач. Десна, 1957, 223); Ковтав [Степан] пересохлим горлом слину, від чого адамове яблуко під бородою так і ходило ходуном (Кучер, Трудна любов, 1960, 143); Мабуть, ще ніколи не було в Білоцерківці таких шумливих і людних зборів. Палац культури просто ходив ходуном, жодного вільного місця у просторому залі (Чаб., Тече вода.., 1961, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 112.

вгору