Ходник, ка, м.

1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п’ятьма ходниками. Єв. І. V. 2.

2) Родъ ковра. Kolb. І. 69.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 407.