Про УКРЛІТ.ORG

ходжати

ХОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Ходити. Тим-то я такий веселий І без палиці ходжаю, Бо мої литки й одежа Будуть цілі, добре знаю (Сам., І, 1958, 160); [Катря:] Як став [Михайло] ходжати до нас, став зі мною балакати, вчити мене, то своїм тихим голосом та словом ласкавим витяг усю мою душу, вийняв цілком моє серце (Стар., Вибр., 1959, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 104.

вгору