ХМУРНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати хмурнішим. Чого це хмурнішає літо, в гаю замовка соловей́.. (Сос., II, 1958, 309); Чим глибше в степ, хмурнішають кри-ничани (Гончар, Таврія, 1952, 21); Що далі заглиблювався він у читання, то більше хмурнішав його вид (Смолич, І, 1958, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 99.