ХМА́РОЧКА, и, ж. Пестл. до хма́рка. Хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки (Кв.-Осн., II, 1956, 41); Сонце гріє, вітер віє — І ні хмарочки ніде (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 95.