ХМА́РОНЬКА, и, ж. Пестл. до хма́рка. За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море (Шевч., II, 1963, 203); Пливуть по небу хмароньки В далекії краї (Гр., І, 1963, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 95.

Хмаронька, хмарочка, ки, ж. Ум. отъ хмарка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 405.