ХМАРОДРЯ́П, а, ч. Те саме, що хмарочо́с. Кому повім мою печаль Між хмародряпів і проваль (Рильський., III, 1961, 297) ; *Образно. Коли зі становища не вдається ані вийти, ані вискочити — з нього треба вилазити. Це одно залишалося Панькові та ще хіба одводити душу, будовою словесних хмародряпів (Еллан, II, 1958, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 95.