ХМАРИ́ННЯ, я, с., розм. Збірн. до хма́ра. Люди жартома говорили, що сонце має весняні канікули, бо зовсім не показується з-за суцільного хмариння (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 94.