ХЛЯ́СНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хля́скати. Явтух озирнувся й хляснув Воронька дубцем (Епік, Тв., 1958, 279).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 92.