ХЛЮСТУВА́ТИЙ, а, е, зневажл. Схильний до франтуватості, легковажності. До їдальні увійшов хлюстуватий молодий чоловік (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 90.