ХЛОР, у, ч. Жовтувато-зелений отруйний газ з різким задушливим запахом, що використовується для синтезу хлорорганічних сполук, хлорування води, вибілювання тканин, паперу, виробництва соляної кислоти тощо. Якщо крізь розплавлену кухонну сіль пропустити сильний електричний струм, то на одному з електродів виділяється блискучий метал — натрій, а на другому — газоподібна речовина —— хлор (Уроки.. хіміка, 1956, 80); Сахно обережно сьорбнула бурої з неприємним запахом юшки. На смак вона була солодка і трохи п’янка.— Тут є хлор́ — запитала вона (Смолич, І, 1958, 72).

ХЛОР… Перша частина складних слів, що відповідає: слову хлор, напр.: хлорази́д, хлороргані́чний і т. ін.; слову хло́ристий, напр.: хлорацето́н, хлорбензо́л і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 86.