ХЛО́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. хло́пати і звуки, утворювані цією дією. Крізь гутірку почулося хлопання другого мотора (Панч, II, 1956, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 84.