ХЛОП’Я́ЦЬКИЙ, а, е, рідко. Те саме, що хлоп’я́чий. Голос у Кулябка був низький, з приємною хриплинкою, зовсім хлоп’яцький (Перв., Опов.., 1970, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 86.