ХЛА́МАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. Жадібно їсти. З хлівця прожогом вискочила невеличка свинка й кабанчик — і давай похапцем хламати зерно (Мирний, II, 1954, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 75.

Хламати, маю, єш, гл. Съ жадностью ѣсть. З хлівця прожогом вискочила невеличка свинка і кабанчик і давай похапцем хламати зерно. Мир. ХРВ. 9.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 400.