ХИТЛИ́ВО, розм. Присл. до хитли́вий. Йдемо по дорозі ми кроком швидким, хитливо і хвильно рядами (Сос., І, 1957, 454).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 64.