ХИ́ЗА, и, ж., діал. Охиза. Приходить вона [зима] в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток,— хизи й охизи та тріскучі морози… (Мирний, II, 1954, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 54.