ХЕ́ТТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до хе́тти. Одного разу він ділився з нею думками про прочитане, показував їй із старого фоліанта, нею ж і принесеного, чудові ілюстрації під цигарковим папером.— Гляньте, Капо, які юни, ці хеттські рельєфи по базальту… Чудо ж, правда? (Гончар, Циклон, 1970, 126); Хеттські племена; Хетська мова.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 51.