Хвітьхвітькати, каю, єш, гл. = Хвітькати. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Та так собі і хвітьхвітькають. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 393.