ХВО́РІСТЬ, рості, ж. Те саме, що хворо́ба. Голоду в тому краю не буває, ні хворостей лютих, Що завдають стільки горя і клопоту людям нещасним (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 266); В години хворості всяка смертна людина, лежачи в самотині, згадуь все пережите (Цюпа, Назустріч.., 1958, 239); Це-невилічима [невиліковна] хворість, люблю дивитися на жіночу красу.. В мене немає гріхів перед революцією, і ця хворість ніколи не завела мене поза межі, де забуваються ідеї (Ірчан, II, 1958, 37).
∆ Морська́ хво́рість — те саме, що Морська́ хворо́ба (див. морськи́й). Дуже вона тяжко на морську хворість слабувала (Мур., Бук. повість, 1959, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 46.