ХВОРОСТЯНИ́Й, а́, е́. Зробл., виплетений з хворосту. Він глянув на синів через хворостяну стіну (Н.-Лев., II, 1956, 265); Накинувши на плечі кожушок, Тимко прослизнув через хворостяні ворітця, що вели до яру (Тют., Вир, 1964, 123).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 48.

Хворостяний, а, е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 394.