ХВО́ЙНИЙ, а, е.

1. Який має хвою (у 1 знач.), з хвоєю (про дерева); протилежне листяний. Різноманітні хвойні породи — сосна, ялина, кедр, смерека, модрина, тис та інші становлять близько 70% лісових запасів нашої країни (Стол.-буд. справа, 1957, 7); Хвою на молодих хвойних деревцях часто об’їдають личинки пильщиків (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 401); // у знач. ім. хво́йні, них, мн. Назва класу голонасінних рослин (дерев або кущів) з голчастим або лускоподібним листам, до яких належить сосна, ялина, тис, модрина, кипарис, ялівець, ялиця, туя та ін.

2. Який складається з рослин, що мають хвою (у 1 знач.). Сибірська тайга, густа, непрохідна, темно-зеленим хвойним муром насувалася з усіх боків (Донч., III, 1956, 40); Віддалік у густому хвойному лісі була розташована господарська частина загону (Збан., Таємниця.., 1971, 183); // Власт. рослинам, що мають хвою. Хвойний запах; // Який складається з гілок таких рослин, із хвої (у 2 знач.). Десь у хвойній верховині завовтузилася білка, і, збита її безшумним стрибком, суха шишечка довго летіла, постукуючи по галузках, на землю (Донч., II, 1956, 7); // Вигот. з деревини або хвої таких рослин. Хвойний настій завжди і скрізь можна застосовувати як тонізуючий напій і як ліки від багатьох захворювань (Наука.., 2, 1965, 20); Тонна сирої зелені дає 200 кг хвойно-вітамінної муки, 5 кг ефірного масла, 300 кг хвойного екстракту тощо (Вітч., 11, 1974, 104); При відгодівлі худоби та птиці хвойним борошном вони швидше ростуть, збільшується їх вага, підвищується стійкість проти різних захворювань (Рад. Укр., 6.VI 1962, 3).

Хво́йні ва́нни — лікувальні ванни, приготовлювані на екстракті з хвої (у 1 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 46.