ХВИЛІ́ТИ, і́є:, недок., рідко. Те саме, що хвилюва́тися 1. А в другий бік, поза сільським болотом, Оксамитом хвиліли сікняги [ситняги], Мов обрус той на низині барвистій (Стар.. Вибр., 1959, 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 39.