ХВИЛІВНИ́К, а́, ч. (Aristolochia L.). Трав’яниста або витка дерев’яниста рослина. Лікувальні ванни, в які додасться хвилівник.., є допоміжним засобом для лікування суглобів при ревматизмі (Наука.., 9, 1973, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 39.

Хвилівник, ка, м. Раст. Змѣевикъ, Aristolochia Clematitis L. Третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу то хвилівник, то друге безділля. Мкр. Н. 4.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391.