ХВИЛЕПОДІ́БНИЙ, а, е. Подібний до хвилі (формою, способом руху, поширення тощо). В сеансі зв’язку 16 лютого [«Луноход-1»] вийшов у район, де чітко простежується складчастий рельєф — кілька хвилеподібних пасм (Рад. Укр., 17.II 1971, 3); Непевний, хвилеподібний денний політ сича в темноті стає динамічнішим, енергійнішим і майже безшумним (Знання.., 6, 1971, 32); Ревматизм здебільшого має, так би мовити, хвилеподібний характер. Він виявляється у вигляді окремих приступів (Наука.., 2, 1960, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 36.