ХВА́ЦЬКІСТЬ, кості, ж., розм. Властивість за знач. хва́цький. В його постаті була зібраність і військова хвацькість (Ю. Янов., Мир, 1956, 29); Карпо хотів показати перед гостями особливу хвацькість у танці, але, на жаль, заплутались у нього ноги, і він упав (Шиян, Баланда, 1957, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 36.