ХВАЛЕ́БНО. Присл. до хвале́бний: // у знач. присудк. сл. Заслуговує похвали; похвально. — А я про вас чимало чував. Звитяжцем ходите. Хвалебно (М. Ол., Туди, до бій, 1971, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 32.