ХАТИ́НОНЬКА, и, ж. Пестл. до хати́нка. Назад тому за двісті літ Гора миленько зеленіла; І на горі, де хрест стоїть, Колись хатинонька біліла (Рудан., Тв., 1959, 59); Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (Пісні та романси.., II, 1956, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 30.