ХАРЧЕ́ВНЯ, рідко ХАРЧІ́ВНЯ, і, ж., заст. Заїжджий двір, закусочна з дешевими й простими стравами. Щербина отак і писав завжди по трактирах та харчевнях (Ільч., Серце жде, 1939, 323); Тут містилися харчевні й кав’ярні, де в підвішених на ланцюгу казанах варилася баранина або великі, як тарілка, вареники з білого борошна з бараниною — так звані манти (Тулуб, В степу.., 1964, 53); Навпроти храму Кайлас розташувалася харчевня. У ній паломники відпочивали, підкріплялися їжею (Минко, Намасте.., 1957, 26); Він зайшов до кількох дешевих харчевень, та бажаних овочів не було і там: сезон на помідори ще не настав (Багмут, Опов., 1959, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 28.