ХАРЦИ́ЗСТВО, ХАРЦИ́ЗТВО, а, с., розм. Розбійництво, грабіжництво. Знаю тебе, бурсо; знаю тебе здавна, Як по всім країнам [всіх країнах] та була ти славна; ..Правда, що тягла ти добре оковиту, Іноді харцизтвом обридала світу (Щог., Поезії, 1958, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 27.

Харцизство, ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод. Котл. Ен. ІІІ. 27.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 388.