ХА́РКІВЦІ, ів, мн. (одн. ха́рківець, вця, ч.; ха́рківка, и, ж.). Те саме, що харків’я́ни.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 26.