ХАПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. хапа́ти¹. — Записка? Де? Від кого? Яка? Покажи негайно!..— Кожне слово супроводжувалося не менш енергійними діями: підштовхуванням баби Наді.., хапанням за руки. Тільки щоб зігнати з баби Наді сонливість і байдужість (Загреб., День.., 1964, 65); Роговий пташиний дзьоб непогано пристосований для хапання твердих шматочків (Знання… 11, 1969, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 19.

Хапання, ня, с.

1) Хватаніе.

2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі. Ном. № 7408.

3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого. Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 386.