ХАОТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до хаосу (у 1 знач.). У Метерлінка темне тло зостається десь в глибині, як спогад про хаотичне минуле землі й людськості, а центр картини, її найясніша цята — це теперішній час, і від цієї цяти йдуть промені в прийдешнє (Л. Укр., VIII, 1965, 173).

2. В якому немає порядку, ладу, системи; який являє собою хаос (у 2 знач.). Се якась нещасна хаотична країна [Галичина], і коли б уже скоріше знайшовся такий бог, щоб сказав «хай стане світло!» та й відрізнив би тьму від світла (Л. Укр., V, 1956, 87); Не можна миритися з хаотичною забудовою сіл, що практикується в окремих районах (Ком. Укр., 6, 1967, 56); // Позбавлений повної спрямованості; безладний. Рух може бути безладним, хаотичним, і упорядкованим, або направленим. У природі випадки безладного руху надзвичайно рідкісні (Вибр. праці М. Г. Холодного, 1970, 419); // Позбавлений злагодженого звучання, чіткого ритму, виразної послідовності. Мелодії сиплються, переплутуються в якомусь хаотичному безладді (Н.-Лев., III, 1956, 305); Дерев’яні дудки висвистували мотив, водночас по-дитячому пронизливий і хаотичний (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 236); Юнак ішов, напружено прислухаючись до хаотичних ударів важких хвиль об корпус судна. Він не міг знайти потрібну каюту (Донч., III, 1956, 224); // Позбавлений будь-якої організованості, планомірності. На протилежність хаотичному капіталістичному виробництву з його жорстокою конкуренцією між окремими капіталістичними країнами і з усіма наслідками, які звідси випливають.., соціалістичне виробництво, що грунтується на планомірній організації праці і обміну, передбачає загальний виробничий план (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 48); // Позбавлений чіткості, викінченості. Рано тепер ще говорить, що я думаю робить зимою, у мене єсть багато планів, та всі вони ще в хаотичному стані (Л. Укр., V, 1956, 192); Спогади про раннє дитинство остались у мене хаотичні (Вас., IV, 1960, 10); Вона з трепетом намагалась уявити цю близьку зустріч, але пам’ять малювала тільки хаотичні уривки спогадів (Донч., VI, 1957, 319).

3. перен., розм. Незібраний, непослідовний, неорганізований (про людину). Розумний [хлопець], тямковитий — правда. Але надзвичайно неврівноважений, хаотичний, неорганізований (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 63).

4. Який являє собою хаос (у 3 знач.). Кілометрів за дванадцять від шосе, в такому хаотичному нагромадженні диких скель, урвищ, яруг, де, здавалось, не могло бути жодної живої людини, зверху несподівано вдарив кулемет (Гончар, III, 1959, 105); Безугавні блискавиці.. краяли хаотичні нагромадження хмар, що клубочились і лізли одна на одну, мов живі привиди (Добр., Тече річка.., 1961, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 18.