ХА́О́С, у, ч.

1. У старогрецькій міфології — безмежний світовий простір, що являв собою суміш усіх стихій. Де Бомон розвиває уявлення про первісну космічну епоху в історії землі — хаос (Вибр. праці В. І. Вернадського, 1969, 162); Всесвіт, природа уся однакове мала обличчя І називалася Хаос: важка несформована брила, Мертвий тягар нерухомий, помішані в купі безладній І в ненастанній борні розмаїтих речей елементи (Зеров, Вибр., 1966, 298); *Образно. Якийсь зелений хаос кружився круг мене і хапав бричку за всі колеса, а неба тут було так багато, що очі тонули в нім, як в морі, та шукали, за що б зачепитись (Коцюб., II, 1955, 224).

2. перен. Цілковите безладдя. Боже мій! яка нечистота! який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (Н.-Лев., II, 1956, 393); На невеличкому письмовому столі суцільний хаос — книжки, папери (Собко, Нам спокій.., 1959, 25); // Безладне скупчення, суміш чого-небудь. Бій закипів на землі і в повітрі. Варвара вже нічого не могла розібрати в хаосі різноманітних звуків (Перв., Дикий мед, 1963, 437); // Плутанина, сумбур. Князь так поринув у тому хаосі рахунків, що не чув, як слуга світло приніс, як дзвонила Софія (Л. Укр., III, 1952, 511); Коли так багато зразу збереться всяких вражінь, то в результаті — хаос (Коцюб., III, 1956, 323); // Безладні, сумбурні, незрозумілі дії, вчинки. На перший день, як завжди, цілий хаос візитів і всякого вештання (Л. Укр., V, 1956, 305); Навколо буяла юрба. Стогін, постріли, зойки, благання, лайки і накази — все злилося в строкатий хаос (Тулуб, Людолови, І, 1957, 452); Ліні без навички трудно було розібратися в цьому хаосі. Всюди риють, горнуть, перевертають степ, там знімають верхній пласт, а тут земля вже порізана глибокими траншеями, в однім місці розламують чорноземлю, а поруч бульдозери вже вигризають з підгрунтя жовту правічну землю і сунуть її нагору, на вали (Гончар, Тронка, 1963, 190); // Про стан сну, непритомності, марення і т. ін. Голова палала, і мимо волі Бугрова в ній пливли думки — в якомусь.. туманному хаосі (Мик., II, 1957, 280); Думки снуються одна по одній, в якомусь неймовірному хаосі спливають враження того дня (Кол., Терен.., 1959, 182).

Ха́о́с думо́к (почутті́в і т. ін.) — сукупність різнорідних думок, почуттів і т. ін. І враз серед цього хаосу думок та почуттів виринула в пам’яті Середи страхітлива по своїй жорстокості сцена — люди, запряжені фашистами в ярма (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 206), Безмежний казахстанський степ виникає передо мною. Він зринає з хаосу спогадів, з хороводу пережитих днів (Донч., VI, 1957, 179).

3. Нагромадження каміння, уламків гірських порід і т. ін. Біля підніжжя урвищ часто зустрічаються нагромадження обвалених має — кам’яні моря. Такі великі кам’яні «хаоси» відомі на схід від Алушти, в районі Алупки і в багатьох інших місцях (Геол. Укр., 1959, 582); За мисиком, що відділяв Малий Фонтан від арка-дійської бухти, почалися нагромадження каменю, диких, замшілих скель — хаос із вапнякових брил після свіжих берегових зсувів та з розмитих штормами урвищ (Смолич, V, 1959, 34); // Безладне нагромадження, скупчення чого-небудь. Щось біліє на хвилях, а що саме — не розглядіти: може чайка, може, вітрила. Трохи вище — хаос похмурих кам’яних уступів (Донч., II, 1956, 288); Де-не-де прогляне посвіжіле небо, а в глибині заходу, в хаосі хмар все дужче палахкотить величезна купа вогню, купа сонця (Гончар, II, 1959, 252).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 18.