ХАЛЯ́НДРА, и, ж. Старовинний циганський танець. У вікон школярі співали, Халяндри циганки скакали (Котл., І, 1952, 92); Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом (Кв.-Осн., II, 1956, 14).

&́9671; Бу́деш [у ме́не] скака́ти (танцюва́ти) [цига́нської] халя́ндри; Поска́чеш (потанцю́єш) [у ме́не, у нас] [цига́нської] халя́ндри — уживається як погроза кому-небудь. — Потривай же, свекрухо! — говорила голосно Мотря сама до себе, розвішуючи сорочки по тину, — будеш ти в мене циганської халяндри скакати, а не я в тебе (Н.-Лев., II, 1956, 288); «Тепер ти, голубчику.., потанцюєш і поскачеш у мене циганської халяндри», звертався [Терентій] в думках до Романа (Стельмах, Хліб.., 1959, 473).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 15.

Халяндра, ри, ж. Цыганскій танецъ. У вікон школярі співали, халяндри циганки скакали. Котл. Ен. II. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 385.

халя́ндра — старовинний циганський танець. У вікон школярі співали, Халяндри циганки скакали (І. Котляревський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 615.