ХАЛВА́, и́, ж. Кондитерський виріб у вигляді густої маси, виготовленої з протертого (перев. соняшникового) насіння або потовчених горіхів з карамеллю. Одчиняю коробку з халвою і разом з віком одриваю шматок білого волокна (Коцюб., II, 1955, 263); Довго розмовляли вони, частували гостю халвою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 330); Халва — смачний і високопоживний продукт (Укр. страви, 1957, 333).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 13.