ХАЗЯ́Й, я́, ч., діал. Хазяїн (у 1-4 знач.). Пішов о. Гервасій з кропилом; кожен хазяй чи хазяйка тому паляницю, тому те, а Антосьові шажок (Свидн., Люборацькі, 1955, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 9.

Хазяй, зяя, м. = Хазяїн. Хазяй на всю губу. Ном. № 10101. Питається сам хазяй. Рудан. І. 80.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 383.