ХАБУ́ЗЗЯ, я, с., збірн., діал. Те саме, що хабу́з.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 7.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ХАБУ́ЗЗЯ, я, с., збірн., діал. Те саме, що хабу́з.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 7.
Хабуззя, зя, с. соб. = Хабуз. Дивитсі на хату, а на ній кропива та й хабузє росте. Гн. II. 69.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 382.