ФІОРИТУ́РНИЙ, а, е. Стос. до фіоритури (у 1 знач.). Фіоритурний стиль; // Який має фіоритури. Фіоритурний спів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 601.