ФІЛОСОФІ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що філосо́фський. Я переїхав до Львова на університет і записався на факультет філософічний (Фр., І, 1955, 23); Наш інтелігентний читач.. бажав би зустрітись в творах красного письменства нашого з обробкою тем філософічних, соціальних, психологічних, історичних і інших (Коцюб., III, 1956, 239); Матвій глянув на розчервоніле обличчя Сергія і лагідно йому порадив відкинути геть філософічні роздуми (Кочура, Зол. грамота, 1960, 409); «Отак на світі дзвоном, — Озвався Граф сумним, філософічним тоном, — Усе кінчається..» (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 594.