ФІКСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку.

2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам’яті, у викладі тощо. Доконечна передумова для формування письменника: вміння спостерігати і точно фіксувати спостережене (Рильський, III, 1956, 411); Усе фіксує наша увага: чужинські яскраві кольори, чужий, ворожий зміст, чужу мову (Ле, Мої листи, 1945, 43); Мертві малюнки на плівці оживають, і їх фіксує око, як знайомі подихи життя (Ю. Янов., II, 1958, 98); Батько [І. Карпенка-Карого].. фіксував в своєму мозку все, що цікавого траплялося йому чути від батька свого, селян тощо (Життя К.-Карого, 1957, 276); // Відображати, закріплювати за допомогою запису, малюнка, фотографії тощо. Можна свідомо не вдаватися до багатьох можливостей кіно в тих випадках, коли воно, уподібнюючись друкові, фіксує на плівці театральну п’єсу (Довж., III, 1960, 161); Менше, ніж іншим жанрам, пощастило на виставці портрету. Він часто невиразний, банальний або просто фіксує натуру, не піднімаючись до узагальнення, не розкриваючи характеру (Мист., 2, 1966, 7).

3. Зосереджувати на чомусь, спрямовувати на щось (погляд, увагу тощо). — Я — жінка. І мені прикро, коли фіксують увагу на моїй фізичній ваді (Головко, І, 1957, 448).

4. Записувати, реєструвати. З оповідань Київського літопису, які головним чином констатують факти, фіксують події, постає картина напруженого, сповненого суперечностей життя феодальної Русі незадовго перед страшною катастрофою — татарською навалою XIII ст. (Іст. укр. літ., І, 1954, 36); Сучасна техніка створила такі прилади, які можуть фіксувати радіоактивний розпад одного окремого атома (Наука.., 10, 1960, 14).

5. Визначати, встановлювати що-небудь. Командир ждав обчислень штурмана, який, нахилившись над пеленгатором, вимірював кути і фіксував секундоміром час проходження «Кайманом» різних точок, позначених ним на карті (Трубл., Шхуна.., 1940, 273); Він [геолокатор] дозволяє фіксувати глибину водоймища й умови залягання порід та руд на глибині (Знання.., 3, 1966, 6).

6. фот. Обробляти фіксажем. Зображення на плівці й на фотопапері обов’язково треба фіксувати (Наука.., 8, 1963, 11).

7. мист. Покривати фіксативом. Фіксувати малюнок (портрет).

8. фізл. Те саме, що засво́ювати 3. Він [люпин] має властивість фіксувати азот атмосфери, перетворювати його у грунті на легкорозчинні сполуки (Наука.., 9, 1970, 34); У процесі фотосинтезу рослини фіксують вуглекислоту — її вуглець перетворюється на вуглець органічних сполук. Це основа життя на Землі (Наука.., 9, 1974, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 589.