ФІА́ЛКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до фіа́лка. Фіалковий запах.
2. Кольору фіалки; фіолетовий. А тая жінка в фіалковій сукні.. була колись вродлива, Мов квітка гарна, любая Марія! (Л. Укр., IV, 1954, 117); Вечори падали на Дніпро з усієї сили, вечори фіалкові, вечори смоляні (Ю. Янов., II, 1958, 197); Стояв невеличкий селянський коник з веселими фіалковими очима (Стельмах, II, 1962, 236).
3. у знач. ім. фіа́лко́ві, вих, мн. Родина рослин, до якої належать різні фіалки.
&́9671; Фіа́лковий ко́рінь — кореневище деяких видів рослин із роду ірису, що містить ефірну олію.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 582.