ФІА́ЛКА, и, ж. Трав’яниста рослина родини фіалкових із фіолетовими, рідше жовтими, білими або різноколірними квітками. Фіалки вкривали долину круглими, як п’ятаки, листками (Н.-Лев., II, 1956, 137); З фіалки й конвалії пахощі дишуть (Крим., Вибр., 1965, 72); В кущиках свіжої трави між деревами розцвіли фіолетові фіалки (Коп., Сон. ранок, 1951, 145); В березні — квітні розцвітають.. пахучі гірські фіалки з дуже великими ліловими і триколірними квітками (По заповідних місцях.., 1960, 145); *У порівн. Які очі у неї? Не встиг роздивитись. Невже не побачу?.. Протискаюсь плечем і стрічаюся з нею. Наче фіалки після дощу. Темні, м’які, блискучі (Коцюб., II, 1955, 418).
&́9671; Нічна́ фіа́лка — назва ряду трав’янистих рослин із запашними квітами, що належать до родини орхідних, хрестоцвітих і т. ін. Ось тут, де пахне горіхом, степом, нічною фіалкою, і спати можна надворі, не залазячи в мішок… (Гончар, Тронка, 1963, 178); Трико́лірна фіа́лка — те саме, що бра́тки. Фіалка триколірна — трав’яниста одно— або дворічна рослина.. Квітки великі, віночок значно більший за чашечку, дві верхні пелюстки звичайно темно-фіолетові або сині (Лікар. рослини.., 1958, 200).Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 582.