ФУТУРИ́СТ, а, ч. Послідовник футуризму. Шкідливу, руїнницьку роботу провадили в нашій мові лихої пам’яті футуристи (Рильський, III, 1956, 65); Українські футуристи.. заперечували реалістичне мистецтво, не визнавали пізнавальної ролі літератури, проповідували «літературу факту», відкидаючи художній вимисел і типізацію явищ (Рад. літ-во, 6, 1971, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 657.