ФУТЕРО́ВКА, и, ж. Облицювання (вогнетривке, кислототривке або теплоізоляційне) на внутрішніх поверхнях металургійних печей і агрегатів, топок, трубопроводів тощо для захисту від діяння температури або агресивних хімічних середовищ. Футеровка з магнезитових вогнетривів витримує в мартенівських печах півроку (Рад. Укр., 13.I 1965, 2); Недостатня зносостійкість футеровки печей у чорній і кольоровій металургії та різних ванн у хімічній промисловості завжди була вузьким місцем у виробництві (Веч. Київ, 14.I 1971, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 657.